хлопченя
ХЛОПЧЕНЯ, яти, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1. Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); А десь близько, в білій тиші ранній, Хлопченя із чубчиком льняним, Тілько що навчившись говорити, Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (Рильський, III, 1961, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлопченя | хлопченята |
Родовий | хлопченяти | хлопченят |
Давальний | хлопченяті | хлопченятам |
Знахідний | хлопченя | хлопченят |
Орудний | хлопченям | хлопченятами |
Місцевий | на/у хлопченяті | на/у хлопченятах |
Кличний | хлопченя | хлопченята |