хлост
ХЛОСТ, у, ч., розм. Те саме, що хлоста.
@ Дати (всипати, завдати) хлосту - те саме що Дати (всипати, завдати) хлости (див. хлоста). - Візьміть її та дайте доброго хлосту, щоб катзна-чого не базікала! (Укр.. казки, 1951, 389); - Ото ще хлосту звелить всипати [пан], щоб не розпатякув перед двірнею,- пробубонів собі під ніс Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлост | хлости |
Родовий | хлосту | хлостів |
Давальний | хлостові, хлосту | хлостам |
Знахідний | хлост | хлости |
Орудний | хлостом | хлостами |
Місцевий | на/у хлості | на/у хлостах |
Кличний | хлосте | хлости |
хлоста
ХЛОСТА, и, ж., розм. Биття різками. - Довго-таки пролежав [Мазепа] після тернової та шипшинної хлости, довгенько-таки... (Морд., І, 1958, 130); Згадати [Івану Петровичу] було що: тілесні кари..- вистоювання голими колінами на гречці, щотижневе підрахування гріхів і потім «хлоста» відповідно до заслуг (Полт., Повість.., 1960, 140).
@ Дати (всипати, завдати) хлости (хлосту) - відшмагати, побити кого-небудь. Його піймали хлопи панські із ляшків і завдали доброї хлости (Морд., І, 1958, 140); [Петро:] Та я йому сам перед вами таку дам хлосту, що не дай боже! (Кост., І, 1967, 184).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлоста | хлости |
Родовий | хлости | хлост |
Давальний | хлості | хлостам |
Знахідний | хлосту | хлости |
Орудний | хлостою | хлостами |
Місцевий | на/у хлості | на/у хлостах |
Кличний | хлосто | хлости |