хлюпотіння
ХЛЮПОТІННЯ, я, с . Дія за знач. хлюпотіти і хлюпотітися та звуки, утворювані цією дією. Навколо .. муру, що оточує маєток, хлюпоче у широкому рові вода. Хлюпотіння те особливою музикою переливається у вухах Данила Петровича (Рибак, Дніпро, 1953, 18); Ася десь зникла за острівком, і за хвилину звідти чути було її хлюпотіння в воді (Досв., Вибр., 1959, 419).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлюпотіння | хлюпотіння |
Родовий | хлюпотіння | хлюпотінь |
Давальний | хлюпотінню | хлюпотінням |
Знахідний | хлюпотіння | хлюпотіння |
Орудний | хлюпотінням | хлюпотіннями |
Місцевий | на/у хлюпотінні | на/у хлюпотіннях |
Кличний | хлюпотіння | хлюпотіння |