хлюстуватий
ХЛЮСТУВАТИЙ, а, е, зневажл. Схильний до франтуватості, легковажності. До їдальні увійшов хлюстуватий молодий чоловік (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 152).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хлюстуватий | хлюстувата | хлюстувате | хлюстуваті |
Родовий | хлюстуватого | хлюстуватої | хлюстуватого | хлюстуватих |
Давальний | хлюстуватому | хлюстуватій | хлюстуватому | хлюстуватим |
Знахідний | хлюстуватий, хлюстуватого | хлюстувату | хлюстувате | хлюстуваті, хлюстуватих |
Орудний | хлюстуватим | хлюстуватою | хлюстуватим | хлюстуватими |
Місцевий | на/у хлюстуватому, хлюстуватім | на/у хлюстуватій | на/у хлюстуватому, хлюстуватім | на/у хлюстуватих |