ходіння
ХОДІННЯ, я, с . Дія за знач. ходити 1-13. Він спускав у воду босі ноги, щоб освіжити їх після цілоденного ходіння (Ю. Янов., II, 1954, 156); Пряме ходіння викликало у двоногих мавп переміщення центра ваги тіла (Наука.., 8, 1963, 33); Йому теж не до вподоби було це ходіння. Боявся, щоб Сергій її з пантелику не збив (Тесл., З книги життя, 1949, 111); Ну, скоро-скоро ось моє ходіння в підпасичах закінчиться (Гончар, Тронка, 1963, 189).
Ходіння в народ - один з найпоширеніших методів роботи революційних народників 60-70-х років XIX ст. серед селянства, коли вони вирушали в село з метою революційної пропаганди. Йому довелося ввійти в тісне зіткнення з простолюдином, відбути, так би мовити, місію ходіння в народ (Смолич, Мир.., 1958, 59); Середина 70-х років XIX ст. - період розгорнутого руху революційних народників, масового «ходіння в народ». Помилково вважаючи, що настав час для селянської революції, народницька молодь хотіла підняти на боротьбу широкі селянські маси (Рад. літ-во, 4, 1963, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ходіння | ходіння |
Родовий | ходіння | ходінь |
Давальний | ходінню | ходінням |
Знахідний | ходіння | ходіння |
Орудний | ходінням | ходіннями |
Місцевий | на/у ходінні | на/у ходіннях |
Кличний | ходіння | ходіння |