холодіти
ХОЛОДІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати холодним, холоднішим. Конаючи, силкувалася мати звести тремтячу руку, щоб поблагословити дочку, що припадала до неї; холодіючи, змагались уста вимовити це благословення і безсило тіпались, не можучи нічого сказати (Гр., І, 1963, 262); // безос. Осінній час. Поволі холодіє (Дор., Тобі, народе.., 1959, 21).
2. перен. Ставати холодним (у 10 знач.), байдужим безпристрасним. Життя попливло дальшою течією, а з ним рвалася струна за струною їх дружніх відносин. Все якось змінялося і переінакшувалося. Душі відставали, серця холоділи (Кобр., Вибр., 1954, 34); // Відчувати холод від сильного хвилювання, тривоги, страху і т. ін. - Ти думав! - Кундель став гарчати,- А чи дозволено ж вам думать, Хом'якам, Неначе тим розумним головам - Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце холодіє (Гл., Вибр., 1957, 173); Маруся холоділа... «Замовчи!» - хотілося крикнути з усієї сили, але не кричала (Хотк., II, 1966, 171).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | холодію | холодіємо |
2 особа | холодієш | холодієте |
3 особа | холодіє | холодіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | холодітиму | холодітимемо |
2 особа | холодітимеш | холодітимете |
3 особа | холодітиме | холодітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | холодів | холоділи |
Жіночий рід | холоділа | |
Середній рід | холоділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | холодіймо | |
2 особа | холодій | холодійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | холодіючи | |
Минулий час | холодівши |