холостяк
ХОЛОСТЯК, а, ч. Неодружений чоловік; парубок. [Убийбатько:] Ви холостяк [Ярчук:] Поки що. [Убийбатько:] Ну, і я поки що (Мик., I, 1957, 370); За Семена вона була спокійна. Більше того, він навіть трохи турбував її - чого доброго, на все життя холостяком залишиться (Собко, Біле полум'я, 1958, 80).
Вічний холостяк - чоловік-одинак з утраченою схильністю до створення сім'ї. Вона дуже поважала цього високого, балакучого і трохи кумедного «вічного» холостяка, дядю Кирила (Кравч., Бувальщина, 1961, 111); У статистиці населення за вічних холостяків і дівчат беруть кількість їх у досить похилому віці (60-65 років), коли схильність людей до створення сім'ї.. загасає (Вибр. праці М. В. Птухи, 1971, 153); Старий холостяк - неодружений немолодий чоловік. Мій попутчик, старий холостяк-учитель, спинився коло верби, скинув з голови солом'яного бриля й став витирати хусткою піт на лисині (Вас., І, 1959, 140); [Синявський:] Доброго ранку, Миколо Федоровичу. [Ватутін:] Здоров, старий холостяк. Давно не бачились (Дмит., Драм. тв., 1958, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | холостяк | холостяки |
Родовий | холостяка | холостяків |
Давальний | холостякові, холостяку | холостякам |
Знахідний | холостяка | холостяків |
Орудний | холостяком | холостяками |
Місцевий | на/у холостяку, холостякові | на/у холостяках |
Кличний | холостяче | холостяки |