холізм
ХОЛІЗМ, -у, ч. Ідеалістичний напрям сучасної філософії, що розглядає цілісність світу як наслідок творчої активності якогось містичного поля цілісності. // Ідеалістичне вчення, яке розглядає світ як результат творчої еволюції, що направляється нематеріальним «фактором цілісності»; по відношенню до біологічних об'єктів, холістичний підхід називають віталізмом; увесь світ з погляду холізму — це єдине ціле, а його окремі явища і об'єкти мають сенс тільки як частина спільності; тому розвиток світу повинна направляти якась зовнішня по відношенню до нього сила. // Концепція, що розглядає всі предмети, процеси і явища як єдине, гармонійно функціонуюче ціле, кожна частина якого виконує якусь функцію життєво важливого. // Поняття, за допомогою якого характеризуються теорії, які акцентують (і абсолютизують) неможливість звести досліджуване ціле до його частин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | холізм | холізми |
Родовий | холізму | холізмів |
Давальний | холізмові, холізму | холізмам |
Знахідний | холізм | холізми |
Орудний | холізмом | холізмами |
Місцевий | на/у холізмі | на/у холізмах |
Кличний | холізме | холізми |