хопити
ХОПИТИ1, плю, пиш; мн. хоплять; док., перех., діал. Схопити, ухопити. Хопивши її другу руку, став [Семен Іванович] пильно приглядатись їй у оченьки, усе допитуючись: - Скажи, так ти мене любиш (Кв.-Осн., II, 1956, 333); Пан професор хопив крейду і з розмахом написав насамперед на таблиці величезну п'ятку (Фр., І, 1955, 242); Хлопець хопив кусень пирога, заїдав смачно, підскакував на одній нозі по світлиці (Ков., Світ.., 1960, 7).
@ Хопити за серце - те саме, що Ухопити за серце (див. ухопити). Мендлева похвала хопили його за серце (Фр., VIII, 1952, 385).
ХОПИТИ2, пить, док., безос., розм. Те саме, що вистачити 1. А я розведу водою чорнило, щоб надавше хопило, малюю, пишу (Тесл., З книги життя, 1949, 177).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоплю | хопимо |
2 особа | хопиш | хопите |
3 особа | хопить | хоплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хопив | хопили |
Жіночий рід | хопила | |
Середній рід | хопило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хопімо | |
2 особа | хопи | хопіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хопивши |