хора
ХОРА2, -и, ж. 1. іст. У знаменитій присязі громадян Херсонеса – територія, якою володіють херсонесити. 2. Земельні наділи громадян міста, розташовані на Гераклейському півострові; унікальна по збереженості система древньої агротехніки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хора | хори |
Родовий | хори | хор |
Давальний | хорі | хорам |
Знахідний | хору | хори |
Орудний | хорою | хорами |
Місцевий | на/у хорі | на/у хорах |
Кличний | хоро | хори |
хорий
ХОРИЙ, а, е, діал. Хворий. Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в'ялая риба, лежить хорий чумак (Коцюб., І, 1955, 181); Була [Маня] хора, цілий тиждень пролежала (Коб., III, 1956, 56); Четвертий міністер [міністр] називався Пугукало. То був понурий Сич, хорий на селезінку (Фр., IV, 1950, 110); Згадав я вас,- і якось тихо На серці хорому стає (Граб., І, 1959, 100); [Старий:] Нащо Дав зазирнути у ту безодню чорну Моєї хорої, розбитої душі? (Сам., І, 1958, 63); Це не уяви витвір хорий... Тебе я бачив, престарий соборе (Рильський, III, 1961, 252); // у знач. ім. хорий, рого, ч.; хора, рої, ж. Недужа, нездорова людина. Лікареві просто ніколи. Тут нового хорого привезено, там операція (Коцюб., І, 1955, 174); На високій кроваті, у подушках, лежить недужа.. Мати моя зітхає важенько, хора тихенько стогне (Вовчок, VI, 1956, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хорий | хора | хоре | хорі |
Родовий | хорого | хорої | хорого | хорих |
Давальний | хорому | хорій | хорому | хорим |
Знахідний | хорий, хорого | хору | хоре | хорі, хорих |
Орудний | хорим | хорою | хорим | хорими |
Місцевий | на/у хорому, хорім | на/у хорій | на/у хорому, хорім | на/у хорих |
хір
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хір | хори |
Родовий | хора | хорів |
Давальний | хорові, хору | хорам |
Знахідний | хора | хорів |
Орудний | хором | хорами |
Місцевий | на/у хорі, хорові | на/у хорах |
Кличний | хоре | хори |