хоральний
ХОРАЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до хорал. Уже з середини XVI століття, а може й ще раніш на Україні приймається хоральний многоголосовий [багатоголосий] спів, якого доти вона не знала (Іст. укр. музики, 1922, 129); Інколи Кропивницький дуже барвисто нашаровує один на один два музичні матеріали, цілком різні інтонаційним складом, наприклад, на фоні хорального псалмоподібного хору бурсаків проводить ліричні вигуки закоханого Хоми і його розмову з меткою, спритною бублейницею (Укр. клас. опера, 1957, 97).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хоральний | хоральна | хоральне | хоральні |
Родовий | хорального | хоральної | хорального | хоральних |
Давальний | хоральному | хоральній | хоральному | хоральним |
Знахідний | хоральний, хорального | хоральну | хоральне | хоральні, хоральних |
Орудний | хоральним | хоральною | хоральним | хоральними |
Місцевий | на/у хоральному, хоральнім | на/у хоральній | на/у хоральному, хоральнім | на/у хоральних |