хорда
ХОРДА, и, ж. 1. мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. Діаметр є найбільша хорда кола.
2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини). Під час розвитку риби з ікринки в'неї не відразу закладається кістковий хребет. Спочатку утворюється хорда у вигляді щільного шнура, а вже потім навколо неї розвиваються хребці (Зоол., 1957, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хорда | хорди |
Родовий | хорди | хорд |
Давальний | хорді | хордам |
Знахідний | хорду | хорди |
Орудний | хордою | хордами |
Місцевий | на/у хорді | на/у хордах |
Кличний | хордо | хорди |