хорошуля
ХОРОШУЛЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до хорошун. Треба всім принадним хорошулям Дань нести до тебе, як до трона [трону]: На чолі красунь усього світу Ти блищиш, як пишная корона (Крим., Вибр., 1965, 279); [Цокуль:] Ха-ха-ха! Найшов хорошулю! Та вона слаба, у неї либонь чорна болість (К.-Карий, І, 1960, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хорошуля | хорошулі |
Родовий | хорошулі | хорошуль |
Давальний | хорошулі | хорошулям |
Знахідний | хорошулю | хорошуль |
Орудний | хорошулею | хорошулями |
Місцевий | на/у хорошулі | на/у хорошулях |
Кличний | хорошуле | хорошулі |