хриплуватий
ХРИПЛУВАТИЙ, а, е. Те саме, що хрипкуватий. Отямився [Залужний] від безтурботного, хриплуватого сміху. Сміявся Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50); - Доброго ранку! - гукнув хірург весело, дзвінко і молодо, дарма що завжди говорив глухим і хриплуватим суворим голосом (Смолич, VI, 1959, 24); До камбуза долітає хриплуватий боцманів бас (Ткач, Жди.., 1959, 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хриплуватий | хриплувата | хриплувате | хриплуваті |
Родовий | хриплуватого | хриплуватої | хриплуватого | хриплуватих |
Давальний | хриплуватому | хриплуватій | хриплуватому | хриплуватим |
Знахідний | хриплуватий, хриплуватого | хриплувату | хриплувате | хриплуваті, хриплуватих |
Орудний | хриплуватим | хриплуватою | хриплуватим | хриплуватими |
Місцевий | на/у хриплуватому, хриплуватім | на/у хриплуватій | на/у хриплуватому, хриплуватім | на/у хриплуватих |