християнка
ХРИСТИЯНКА, и, ж. Жін. до християнин. [Руфін:] Так, батьку, вір мені,- немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр., II, 1951, 457); - Ти християнка? - звернувся він до Оксани.- Християнка прошепотіла Оксана (Л. Янов., І, 1959, 49); [Настя:] Коли ти ще українка й християнка під цим поганим бусурманським убором, то візьми цю святу пальмову гілку (Н.-Лев., II, 1956, 453).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | християнка | християнки |
Родовий | християнки | християнок |
Давальний | християнці | християнкам |
Знахідний | християнку | християнок |
Орудний | християнкою | християнками |
Місцевий | на/у християнці | на/у християнках |
Кличний | християнко | християнки |