хрумкнути
ХРУМКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрумкати. Залпом він вихилив свою чарку, крекнув, укинув у рот шматочок солоного огірка, хрумкнув (Загреб., Спека, 1961, 211); Нен-Сагор розправив м'язи, аж кістки хрумкнули (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 346); Хтось вийшов надвір. По тому - до вуха Федора Прохоровича разів з два долинуло, як хрумкнув пісок на залізничному насипі під чиєюсь ногою (Трубл., І, 1955, 82); Замок у сумці хрумкнув так, ніби в ній щось роздушилось (Хор., Місто.., 1962, 88).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрумкну | хрумкнемо |
2 особа | хрумкнеш | хрумкнете |
3 особа | хрумкне | хрумкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хрумкнув | хрумкнули |
Жіночий рід | хрумкнула | |
Середній рід | хрумкнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрумкнімо | |
2 особа | хрумкни | хрумкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хрумкнувши |