хрумтливий
ХРУМТЛИВИЙ, а, е. Те саме, що хрумкий. До них мовчазно й неквапливо Гурток чудних гостей приходив уночі, Хрумтливі бублики і в жовтій пляшці пиво Та ще якісь книжки у клунку несучи (Бажан, Роки, 1957, 345); На столі заполум'яніла велика миска помідорів, сріблясті кільки, хрумтливі огірки (Коп., Земля.., 1957, 140); Сидіти було зручно, бо лікоть спирався на клунок з м'якою хрумтливою сіллю (Збан., Сеспель, 1961, 150); Ларивон старанно складає вчетверо і ховає в кишеню два хрумтливих новеньких папірці (Коз., Зол. грамота, 1939, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хрумтливий | хрумтлива | хрумтливе | хрумтливі |
Родовий | хрумтливого | хрумтливої | хрумтливого | хрумтливих |
Давальний | хрумтливому | хрумтливій | хрумтливому | хрумтливим |
Знахідний | хрумтливий, хрумтливого | хрумтливу | хрумтливе | хрумтливі, хрумтливих |
Орудний | хрумтливим | хрумтливою | хрумтливим | хрумтливими |
Місцевий | на/у хрумтливому, хрумтливім | на/у хрумтливій | на/у хрумтливому, хрумтливім | на/у хрумтливих |