хрупкий
ХРУПКИЙ, а, е, діал. 1. Який легко розпадається на частини, кришиться, розбивається; ламкий. Каліка, На бойовище світа [світу] вийшов я, Судном хрупким в бурливе виплив море, І кождий вал мене збивав з пуття (Фр., XIII, 1954, 445); Як зломилася хрупка бадилина, так спинився Вишневецький, уздрівши січовиків на конях (Ле, Наливайко, 1957, 98); Сніги танули дружно, але приховано: зверху був сніг і лід - ніздрюватими хрупкими шкоринками, а зісподу стояла вода (Смолич, І, 1947, 228).
2. Тендітний (про людину). Дівчина була хрупка, маленька (Козл., Ю. Крук, 1950, 344); З кола на середину зали вийшла незнайома Бронкові .. хрупка дівчинка у нитяному біленькому светрику... (Вільде, Сестри.., 1958, 234); // перен. Недовговічний, неміцний, ненадійний. І Дорощук рушив далі. Ішов, не оглядаючись.. Боявся, що як оглянеться,- зрадить собі, в ньому надтрісне хрупка ще рішучість, і всі його помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хрупкий | хрупка | хрупке | хрупкі |
Родовий | хрупкого | хрупкої | хрупкого | хрупких |
Давальний | хрупкому | хрупкій | хрупкому | хрупким |
Знахідний | хрупкий, хрупкого | хрупку | хрупке | хрупкі, хрупких |
Орудний | хрупким | хрупкою | хрупким | хрупкими |
Місцевий | на/у хрупкому, хрупкім | на/у хрупкій | на/у хрупкому, хрупкім | на/у хрупких |
крихкий
КРИХКИЙ, а, е. 1. Який легко кришиться, розсипається. Земля була грудчаста й крихка (Смолич, II, 1958, 92); Весь ліс - в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Гончар, II, 1959, 136); * Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Коцюб., II, 1955, 287); Все виявилося крихким у житті Семена Архиповича Шульги (Рибак, Час.., 1960, 404); // Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Вітер.. сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Епік, Тв., 1958, 166).
^ Крихкий метал - метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі.
2. перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний. Орест Білинський.. дивувався, що вона, така тендітна, така крихка, вродила аж п'ятеро.. здоровенних істот (Вільде, Сестри.., 1958, 175); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним - в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | крихкий | крихка | крихке | крихкі |
Родовий | крихкого | крихкої | крихкого | крихких |
Давальний | крихкому | крихкій | крихкому | крихким |
Знахідний | крихкий, крихкого | крихку | крихке | крихкі, крихких |
Орудний | крихким | крихкою | крихким | крихкими |
Місцевий | на/у крихкому, крихкім | на/у крихкій | на/у крихкому, крихкім | на/у крихких |
тендітний
ТЕНДІТНИЙ, а, е. 1. Тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини). При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб., І, 1955, 195); Олена стояла перед ним, зніяковіла й тендітна, як травинка. У білій сукенці, тонесенька в талії (Вільде, Сестри.., 1958, 4); - Будь здорова, - стиснув руками тендітні доньчині плечі (Стельмах, І, 1962, 539); Тендітні, полохливі косулі, прекрасні, як статуетки, на мить завмерли на тлі озимини (Веч. Київ, 14.XI 1967, 4); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Гончар, III, 1959, 315); З'явилися проліски, ніжні, тендітні... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 219); // Приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений. - І що там мити? - подумала Христя, дивлячись, як і без того тендітні та білі руки натирав панич пахучим милом (Мирний, III, 1954, 154); Королівна була ніжна, тендітна, дуже тонка, з невисокими грудьми, вузькими стегнами, білою шкірою тіла (Скл., Святослав, 1959, 229); Фрося - тендітна, хустиною білою усе обличчя закрила, лиш очі блищать - не загоріти б! (Головко, І, 1957, 212).
2. Фізично нерозвинутий. Вона здавалась занадто вже тендітною для занять таким важким видом спорту (В ім'я Вітч., 1954, 55); // Слабкий, неміцний. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Тют., Вир, 1964, 137); // Уразливий, ніжний. [Дремлюга:] А що сталось після засідання з Вернигорою? Чому він вийшов із кабінету, мов п'яний? [Пилип:] Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній... [Дремлюга:] Невже? ..От тендітна душа!.. (Корн., II, 1955, 292); Не зрозуміла [мати], що в Михайлика тендітна, жіноча вдача (Тулуб, Людолови, І, 1957, 354); // Із слабким здоров'ям. Праця була тяжка,.. та Левантина хоч і була собі утла й тендітна, але не боялася ніякої праці (Гр., II, 1963, 260); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним - в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132).
3. Який має легкі, немасивні форми; зробл. з неміцного матеріалу. Обережно, немов бере якусь надзвичайно тендітну річ, виймав старшина жереба (Л. Укр., III, 1952, 557); Лесь обережно сідає на краєчок тендітного кріселка і чогось зітхає (Стельмах, І, 1962, 271); Гострі черевички на високих каблуках під широкими шароварами видавались особливо тендітними і легкими (Гончар, IV, 1960, 58).
4. Незначний, слабкий за ступенем вияву; ледь відчутний. Між гіллястими липами густіє темінь, і в ній кілька обмерзлих гіллячок колишуть тендітний кришталевий передзвін (Стельмах, І, 1962, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тендітний | тендітна | тендітне | тендітні |
Родовий | тендітного | тендітної | тендітного | тендітних |
Давальний | тендітному | тендітній | тендітному | тендітним |
Знахідний | тендітний, тендітного | тендітну | тендітне | тендітні, тендітних |
Орудний | тендітним | тендітною | тендітним | тендітними |
Місцевий | на/у тендітному, тендітнім | на/у тендітній | на/у тендітному, тендітнім | на/у тендітних |