хруст
ХРУСТ1, у, ч. Те саме, що хрускіт. Брязк, дренькіт, хруст..- все в одній хвилі зіллялося в дику.. гармонію (Фр., І, 1955, 230); Хотілося [Василеві] вискочити з машини, торкнутися ногами теплої рідної землі, упитися пахощами динь, послухати ніжний хруст кавуна... (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 39); Плуг з м'яким хрустом знімав з борозни чорну смужку (Панч, В дорозі, 1959, 228); Випив єдиним духом свою горілку [Половинка], з хрустом відкусив огірка, поставив склянку на стіл (Собко, Звич. життя, 1957, 23).
ХРУСТ2, у, ч., збірн., діал. Хмиз. [Мавка:] У лісі є такі провалля, заховані під хрустом та галуззям, -не бачить їх ні звір, ані людина, аж поки не впаде... (Л. Укр., III, 1952, 238); Дядько підливає в казанець з коновки воду, підкидає на багаття хрусту (М. Ол., Леся, 1960, 109).
ХРУСТ3 див. хрусти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хруст | хрусти |
Родовий | хрусту | хрустів |
Давальний | хрустові, хрусту | хрустам |
Знахідний | хруст | хрусти |
Орудний | хрустом | хрустами |
Місцевий | на/у хрусті | на/у хрустах |
Кличний | хрусте | хрусти |