хряснути
ХРЯСНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. 1. Однокр. до хряскати. Тут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім!.. (Кв. -Осн., II, 1956, 414); Шафа лягла на вікно, задерла ніжки й білий спід, хитнулась і щезла. Панас висунувсь у вікно, щоб чути, як вона хрясне грудьми об землю (Коцюб., II, 1955, 88); Кілька чоловік принесли балку, розгойдали й ударили двічі в ворота. Вони хряснули і розкрились (Рибак, На світанку, 1940, 24); О. Ананій почервонів, як спечений рак, плюнув на саму вулицю й хряснув вікном (Панч, В дорозі, 1959, 14); У вікно хряснув перший камінь (Смолич, Мир.., 1958, 235); Вся затремтівши, схопила [Ольга] ніж розрізувати папери й важким руків'ям хряснула дівчину (Мик., І, 1957, 303).
2. Розламатися, розколотися з сухим тріском, хрускотом. Сокира рубонула, жалібно хряснула цівка калинова і впала стеблина, тремтячи листом (Гр., І, 1963, 336); Дебелі дядьки в'язали пілота. Один з них навідліг ударив його кулаком в обличчя, аж хряснула кістка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 120); // безос. З уланом рубався [батько Максима], та невдало,- шабля ворога перетнула ключицю - тільки хряснуло (Речм., Весн. грози, 1961, 78).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хрясну | хряснемо |
2 особа | хряснеш | хряснете |
3 особа | хрясне | хряснуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хряснув | хряснули |
Жіночий рід | хряснула | |
Середній рід | хряснуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хряснімо | |
2 особа | хрясни | хрясніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хряснувши |