худенький
ХУДЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до худий1. Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Крот., Сини.., 1948, 17); Так од світання до пізньої ночі Бігає, носиться білка маленька, Дуже худенька і стомлена дуже (Воронько, Мирний поспокій, 1960, 53); Біжу туди - і на порозі мене опікають дві жаринки Стасевих очей, і дві худенькі ручки притискають до грудей пукалку з бузини (Коцюб., II, 1955, 258).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | худенький | худенька | худеньке | худенькі |
Родовий | худенького | худенької | худенького | худеньких |
Давальний | худенькому | худенькій | худенькому | худеньким |
Знахідний | худенький, худенького | худеньку | худеньке | худенькі, худеньких |
Орудний | худеньким | худенькою | худеньким | худенькими |
Місцевий | на/у худенькому, худенькім | на/у худенькій | на/у худенькому, худенькім | на/у худеньких |