худоб'ячий
ХУДОБ'ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до худоба 1. Так йшло життя худоб'яче й людське, що зливались докупи, як два джерельця у горах в один потік... (Коцюб., II, 1955, 336); До півдня людський і худоб'ячий потік уже залив вулиці Геліополя безперервною валкою (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 414); Але й зараз дядько Антон, кульгаючи та бокуючи, міг вискочити на будь-якого жереба, кліщем вп'ястись у нього та й переганяти худоб'ячу злість на піну (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 150); // Який належить худобі. Клапті перегнилої соломи, косми худоб'ячого волосся, обструганого зі шкіри, купи грабарського вапна та товченого, переквашеного лубу..- ось що складалося на зовсім не принадний пейзаж (Фр., IV, 1950, 201); Він.. заходить на просте селянське подвір'я. Воно не лементує лихими собаками, не відсапується худоб'ячим подихом (Стельмах, І, 1962, 649).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | худоб'ячий | худоб'яча | худоб'яче | худоб'ячі |
Родовий | худоб'ячого | худоб'ячої | худоб'ячого | худоб'ячих |
Давальний | худоб'ячому | худоб'ячій | худоб'ячому | худоб'ячим |
Знахідний | худоб'ячий, худоб'ячого | худоб'ячу | худоб'яче | худоб'ячі, худоб'ячих |
Орудний | худоб'ячим | худоб'ячою | худоб'ячим | худоб'ячими |
Місцевий | на/у худоб'ячому, худоб'ячім | на/у худоб'ячій | на/у худоб'ячому, худоб'ячім | на/у худоб'ячих |