хух
ХУХ, виг, розм. Уживається як присудок за знач. хухати і хухнути. Одного дня прийшла чутка, що до нас призначено нового директора. Думаю, може, хоч цей дасть спокій бідній Ганні Антонівні. Бо вже життя в них, як воскова свічка горить. Хух - і нема (Ю. Янов., I, 1954, 26); Як у яму вскочиш, тільки - Хух! I вниз! (Вишня, І, 1956, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хух | хухи |
Родовий | хуху | хухів |
Давальний | хухові, хуху | хухам |
Знахідний | хух | хухи |
Орудний | хухом | хухами |
Місцевий | на/у хуху | на/у хухах |
Кличний | хуху | хухи |