хіліазм
ХІЛІАЗМ, -у, ч. Віра в тисячолітнє царство Бога та праведників на Землі, тобто у здійснення містично зрозумілого ідеалу справедливості ще до кінця світу. // Релігійне вчення про неминучий прихід тисячолітнього царства божого, жителі якого не будуть знати смерті, несправедливостей, злиднів і т.д.; характерний для іудаїзму і раннього християнства, для багатьох єретичних вчень у середні століття, а також для деяких сучасних релігійних сект (єговістів, адвентистів та ін.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хіліазм | хіліазми |
Родовий | хіліазму | хіліазмів |
Давальний | хіліазмові, хіліазму | хіліазмам |
Знахідний | хіліазм | хіліазми |
Орудний | хіліазмом | хіліазмами |
Місцевий | на/у хіліазмі | на/у хіліазмах |
Кличний | хіліазме | хіліазми |