хіропрактика
ХІРОПРАКТИКА, -и, ж. Один із найдавніших методів лікування різних захворювань за допомогою мануальної терапії; включає в себе роботу з хребтом, суглобами і внутрішніми органами. // Метод лікування ряду захворювань хребта шляхом впливу на суглоби, а також на м'язи спини за допомогою певних ручних прийомів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хіропрактика | хіропрактики |
Родовий | хіропрактики | хіропрактик |
Давальний | хіропрактиці | хіропрактикам |
Знахідний | хіропрактику | хіропрактики |
Орудний | хіропрактикою | хіропрактиками |
Місцевий | на/у хіропрактиці | на/у хіропрактиках |
Кличний | хіропрактико | хіропрактики |