цейтнот
ЦЕЙТНОТ, у, ч. Нестача часу на обдумування ходів у шахових або шашкових партіях; // перен. Дуже відчутний брак часу в якійсь справі. - Розв'язав? - кинулась до нього Юля..- Ні, не розв'язав,- хитнув головою Мечик.- Побачив, що даремна праця, і просто подав зошит. Та й Марійці загрожує цейтнот! (Донч., V, 1957, 350); Роботи ще чимало. Пишу похапцем. Всі дні - в цейтноті (Дмит., Обпалені.., 1962, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цейтнот | цейтноти |
Родовий | цейтноту | цейтнотів |
Давальний | цейтнотові, цейтноту | цейтнотам |
Знахідний | цейтнот | цейтноти |
Орудний | цейтнотом | цейтнотами |
Місцевий | на/у цейтноті | на/у цейтнотах |
Кличний | цейтноте | цейтноти |