чавкнути
ЧАВКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до чавкати 1. А ж ось розляглось, наближалось хутко якесь немовби квоктання й щось недалеко від берега шелеснуло по воді, кинувши догори цілий сніп бризок, та й чавкнуло іще ближче у твані, розляпавши її очеретом (Стар., Облога.., 1961, 49); Щось чавкнуло під ногами, наче роззявив хто ненажерливу пащу, і дівчина по коліна провалилися в трясовину (Донч., III, 1956, 76).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чавкну | чавкнемо |
2 особа | чавкнеш | чавкнете |
3 особа | чавкне | чавкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чавкнув | чавкнули |
Жіночий рід | чавкнула | |
Середній рід | чавкнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чавкнімо | |
2 особа | чавкни | чавкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | чавкнувши |