чалитися
ЧАЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Наближаючись, прикріплюватися чалом.
2. перен., розм. Підкрадатися до чого-небудь, націлюватися на щось. Дивлюсь. Коли воно-Петро, парубійка Омельків, лізе-лізе у садок у Симонів.. Переліз і чалиться... Куди ж це він? (Тесл., З книги життя, 1949, 59).
З перен., розм. Схилятися до якогось гурту чи товариства, водити компанію з ким-небудь. Хто їх зна, як вони живуть собі.. і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь (Сл. Гр.); Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чалюся | чалимося |
2 особа | чалишся | чалитеся |
3 особа | чалиться | чаляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чалитимуся | чалитимемося |
2 особа | чалитимешся | чалитиметеся |
3 особа | чалитиметься | чалитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чалився | чалилися |
Жіночий рід | чалилася | |
Середній рід | чалилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чальмося | |
2 особа | чалься | чальтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чалячись | |
Минулий час | чалившись |