чванство
ЧВАНСТВО, а, с. Бундючність, зарозумілість, виставляння своїх переваг перед ким-небудь. [Тетяна:] Ти за чванство, За лукавство І попався в сітку (Котл., II, 1953, 75); - Вони мені аж обридли своїм чванством, своєю брехнею про послів і за свою небувалу аристократичну рідню (Н.-Лев., І, 1956, 431); Отож не будемо чваньками, Щоб чванство нас не підвело (Воскр., З перцем!, 1957, 379).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чванство | чванства |
Родовий | чванства | чванств |
Давальний | чванству | чванствам |
Знахідний | чванство | чванства |
Орудний | чванством | чванствами |
Місцевий | на/у чванстві | на/у чванствах |
Кличний | чванство | чванства |