чвиркнути
ЧВИРКНУТИ і рідко ЧВІРКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до чвиркати, чвіркати. Андрій з презирством чвиркнув крізь зуби (Коцюб., II, 1955, 8); - Курить хочеться, брат,- чвіркнув Сашко (Тесл., З книги життя, 1949, 93); Хлопець чвиркнув по-парубоцькому через губу і загадково усміхнувся (Воскр., Весна.., 1939, 46); - Левку, ти прийшов мене сватати? - Парубок чвиркнув і неохоче відповів: - Дуже ти мені потрібна (Стельмах, І, 1962, 534); Знайшлась у паничевій машині і шипучка якась, мабуть, американська, що чвіркнула на чабана піною (Гончар, Таврія, 1952, 302).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвиркну | чвиркнемо |
2 особа | чвиркнеш | чвиркнете |
3 особа | чвиркне | чвиркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чвиркнув | чвиркнули |
Жіночий рід | чвиркнула | |
Середній рід | чвиркнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чвиркнімо | |
2 особа | чвиркни | чвиркніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | чвиркнувши |