чортополох
ЧОРТОПОЛОХ, у, ч. Народна назва колючого бур'яну (будяків, осоту, татарнику тощо). Земля звідусіль підступає до Наталки, неорана, несіяна, в кураях та чортополохах, проте рідна до болт, ближча, рідніша, ніж будь-коли (Гончар, II, 1959, 217); // перен., розм. Те саме, що непотріб 2. Гостросаркастичними вилами в страшну епоху кріпацької неволі [І. П. Котляревський] сміливо й хоробро пхав у казани й чани усякий чортополох пузатих, пихатих, брехунів (Літ. Укр., 12.IХ 1969. 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чортополох | чортополохи |
Родовий | чортополоху | чортополохів |
Давальний | чортополохові, чортополоху | чортополохам |
Знахідний | чортополох | чортополохи |
Орудний | чортополохом | чортополохами |
Місцевий | на/у чортополоху | на/у чортополохах |
Кличний | чортополоху | чортополохи |