чортяка
ЧОРТЯКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що чорт 1-4. А Геркулес як увалився, То так у пеклі розходився, Що всіх чортяк порозганяв (Котл., І, 1952, 121); - Молибога прибігав аж двічі,- зашепотіла стара, по-лисячому озираючись на двері.- Чи не про отамана вісті в нього? Та нічого мені не сказав, старий чортяка (Мик., II, 1957, 283); *У порівн. - Де ти, як та чортяка, убрався в павутиння? (Мирний, I, 1954, 338)
@ Чортяка ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чортяка носить див. носити; Чортяка притаскала (притаскав) див. притаскувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чортяка | чортяки |
Родовий | чортяки | чортяк |
Давальний | чортяці | чортякам |
Знахідний | чортяку | чортяк |
Орудний | чортякою | чортяками |
Місцевий | на/у чортяці | на/у чортяках |
Кличний | чортяко | чортяки |
чортяк
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чортяк | чортяки |
Родовий | чортяка | чортяків |
Давальний | чортякові, чортяку | чортякам |
Знахідний | чортяка | чортяків |
Орудний | чортяком | чортяками |
Місцевий | на/у чортяку, чортякові | на/у чортяках |
Кличний | чортяку | чортяки |