шаржований
ШАРЖОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до шаржувати; // у знач. прикм. За куплетами з'явилися шаржовані танки. Потім з'явилися і цілі сцени (Смолич, Театр.., 1940, 83); Підкреслено побутовими, іноді шаржованими інтонаціями характеризуються в опері ["Лісова пісня"] мати і Килина (Рад. Укр., 2, IV 1959, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шаржований | шаржована | шаржоване | шаржовані |
Родовий | шаржованого | шаржованої | шаржованого | шаржованих |
Давальний | шаржованому | шаржованій | шаржованому | шаржованим |
Знахідний | шаржований, шаржованого | шаржовану | шаржоване | шаржовані, шаржованих |
Орудний | шаржованим | шаржованою | шаржованим | шаржованими |
Місцевий | на/у шаржованому, шаржованім | на/у шаржованій | на/у шаржованому, шаржованім | на/у шаржованих |