шинка
ШИНКА, и, ж. Копчене м'ясо (перев. свинячий окіст), попередньо просолене й приправлене прянощами. Галя.. догадалась, що він голодний, пішла в комірчину й принесла на полумиску чималий шмат шинки та й поставила на столі (Н.-Лев., І, 1956, 612); Від матері Васі прийшов лист до Марії і посилка, еге ж, в копченою шинкою (Вільде, На порозі, 1955, 247).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шинка | шинки |
Родовий | шинки | шинок |
Давальний | шинці | шинкам |
Знахідний | шинку | шинки |
Орудний | шинкою | шинками |
Місцевий | на/у шинці | на/у шинках |
Кличний | шинко | шинки |