шофер
ШОФЕР, а, ч. Водій автомобіля. За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Досв., Вибр., 1959, 102); За стерном сиділи шофери у військових пілотках (Панч, В дорозі, 1959, 109); За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Янов., І, 1954, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шофер | шофери |
Родовий | шофера | шоферів |
Давальний | шоферові, шоферу | шоферам |
Знахідний | шофера | шоферів |
Орудний | шофером | шоферами |
Місцевий | на/у шофері, шоферові | на/у шоферах |
Кличний | шофере | шофери |