штанина
ШТАНИНА, и, ж., розм. Частина штанів, яка надягається па одну ногу; холоша. Завивав пронизливий вітер, лягав на посинілі стегна, влітав і вилітав у дірки Василевої штанини (Епік, Тв., 1958, 363); От він злазити почав. Сповз на стовбурину... Враз собака загарчав І вхопив штанину (Бойко, Билиці.., 1958, 5); Гурт молоді з відрами й ганчірками в руках мив, вишкрібував підлогу. Хлопці були схожі на цибатих чорногузів - високо закачані штанини, голі ноги в калошах (Ю. Бедзик Альма матер, 1964, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штанина | штанини |
Родовий | штанини | штанин |
Давальний | штанині | штанинам |
Знахідний | штанину | штанини |
Орудний | штаниною | штанинами |
Місцевий | на/у штанині | на/у штанинах |
Кличний | штанино | штанини |