шуршати
ШУРШАТИ, шу, шиш, недок., розм. Те саме, що шурхати 1. Бризкає звуками метал кіс, шуршать сталеві змії в траві, сліпучо поблискують у проміннях сонця (Хотк., II, 1966, 339); Постоли шуршали у пітьмі ночі, як з леговищ людських, загублених в горах, поспішали сусіди на пізні вогні (Коцюб., II, 1955, 351); По сірому асфальту шинами шуршать блакитні тролейбуси і автобуси (Панч, На калин, мості, 1965, 273); Дощ шуршить по стінах і покрівлях (Дор., Передгроззя, 1935, 85); *Образно. Розгортала шорстке листя огудини рукою, а огірків не бачила. Вирве який - укине в пелену задумано, і ще в листі огудини - шур! шур!.. Аж і не листя то зовсім огіркове, пов'яле од спеки, а спогади, спогади... А вона розгортає їх, шуршить ними. Шукає чого? (Головко, І, 1957, 232).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шуршу | шуршимо |
2 особа | шуршиш | шуршите |
3 особа | шуршить | шуршать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шуршатиму | шуршатимемо |
2 особа | шуршатимеш | шуршатимете |
3 особа | шуршатиме | шуршатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шуршав | шуршали |
Жіночий рід | шуршала | |
Середній рід | шуршало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шуршімо | |
2 особа | шурши | шуршіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шуршачи | |
Минулий час | шуршавши |