щербитися
ЩЕРБИТИСЯ, иться; мн. щербляться; недок. Ставати, робитися щербатим (про що-небудь). У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя (Л. Укр., І, 1951, 115); Оковані жерстю, товсті дубові ворота ніяк не піддавались ударам сокир, що щербились об залізо (Добр., Очак. розмир, 1965, 169).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щерблюся | щербимося |
2 особа | щербишся | щербитеся |
3 особа | щербиться | щербляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щербитимуся | щербитимемося |
2 особа | щербитимешся | щербитиметеся |
3 особа | щербитиметься | щербитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | щербився | щербилися |
Жіночий рід | щербилася | |
Середній рід | щербилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | щербімося | |
2 особа | щербися | щербіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | щерблячись | |
Минулий час | щербившись |