щетинка
ЩЕТИНКА, и, ж. 1. збірн. Зменш.-пестл. до щетина. Він і штучні вуса Данилові поверх його власних кумедно прикарючив [приклеїв] із щетинки свинячої (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 204).
2. розм. Один короткий цупкий волосок; // розм. Одна тварина, худобина. Пропало! Все добро пропало! Ані щетинки не осталось (Шевч., II, 1963, 269).
3. тільки мн., бот. Цупкі волоски на стеблах, листі й плодах деяких рослин.
4. тільки мн., зоол. Рухомі вирости в комах, червів і т. ін. Внаслідок скорочення м'язів черв'як рухається. Рухові допомагають численні маленькі щетинки (Зоол., 1957, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щетинка | щетинки |
Родовий | щетинки | щетинок |
Давальний | щетинці | щетинкам |
Знахідний | щетинку | щетинки |
Орудний | щетинкою | щетинками |
Місцевий | на/у щетинці | на/у щетинках |
Кличний | щетинко | щетинки |