щогловик
ЩОГЛОВИК, а, ч. , спец. Фахівець, який будує щогли. Щогловики [телецентру] вже почали одержувати перші деталі для підйомника (Веч. Київ, 24.II 1958, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щогловик | щогловики |
Родовий | щогловика | щогловиків |
Давальний | щогловикові, щогловику | щогловикам |
Знахідний | щогловика | щогловиків |
Орудний | щогловиком | щогловиками |
Місцевий | на/у щогловику, щогловикові | на/у щогловиках |
Кличний | щогловику | щогловики |