явочний
ЯВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до явка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62); Явочна квартира підпільної організації «скра» містилася в кам'яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 24).
@ Явочним порядком - без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно. Революційна боротьба робітників і селян на Україні займала визначне місце в загальному ході революції 1905-1907 рр. Робітники явочним порядком запроваджували восьмигодинний робочий день, селяни захоплювали й ділили поміщицькУ землю (Іст. укр. літ., І, 1954, 578).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | явочний | явочна | явочне | явочні |
Родовий | явочного | явочної | явочного | явочних |
Давальний | явочному | явочній | явочному | явочним |
Знахідний | явочний, явочного | явочну | явочне | явочні, явочних |
Орудний | явочним | явочною | явочним | явочними |
Місцевий | на/у явочному, явочнім | на/у явочній | на/у явочному, явочнім | на/у явочних |