ялівник
ЯЛІВНИК1, а, ч . 1. збірн. Молода худоба, яка ще не дає приплоду. Він уже від півгодини гойкав по лузі на корови й ялівник, відганяючи їх на толоку (Март., Тв., 1954, 177); [Семен:] Як був ще за підпасича біля панського ялівника, то як приженем було ялівник на тирло, то я як улізу в ставок та плаваю аж до полудня... (Кроп., III, 1959, 89).
2. Загорода або хлів для худоби; кошара. Коли.. Кречуниха.. теля.. затягнула до ялівника, тоді встав Юра з-під вориння і став іти дальше (Черемш., Тв., 1960, 73).
ЯЛІВНИК2, а, ч. 1. збірн. Ялівцевий ліс, гай, чагарник.
2. Те саме, що ялівець. Пагони ялівника набрали темно-зеленого кольору (Чорн., Потік.., 1956, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ялівник | ялівники |
Родовий | ялівника | ялівників |
Давальний | ялівникові, ялівнику | ялівникам |
Знахідний | ялівник, ялівника | ялівники, ялівників |
Орудний | ялівником | ялівниками |
Місцевий | на/у ялівнику | на/у ялівниках |
Кличний | ялівнику | ялівники |