яроутворення
ЯРОУТВОРЕННЯ, -я, с. Утворення ярів; один з найбільш поширених на територіях сучасних населених пунктів фізико-геологічних процесів, розвитку яких перш за все сприяють природні умови: наявність легкорозмивних порід і тип ґрунту, значна амплітуда коливань висот місцевості; причинами виникнення ярів є різноманітні пошкодження схилів і послаблення їх стійкості; яроутворення може бути викликане спусканням на схил стічних, аварійних вод, скиданням снігу, знищенням рослинного покриву, розорюванням і підрізанням схилів, влаштуванням доріг, штучним зрошенням, влаштуванням кар’єрів та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яроутворення | яроутворення |
Родовий | яроутворення | яроутворень |
Давальний | яроутворенню | яроутворенням |
Знахідний | яроутворення | яроутворення |
Орудний | яроутворенням | яроутвореннями |
Місцевий | на/у яроутворенні | на/у яроутвореннях |
Кличний | яроутворення | яроутворення |