євангельський
ЄВАНГЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до євангеліє 1. На селі співали півні і чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40).
2. Який бере за основу євангеліє (у 1 знач.). П'ятидесятники-трясуни раніше гучно називали себе істинними християнами євангельської віри (Наука.., 8, 1958, 50).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | євангельський | євангельська | євангельське | євангельські |
Родовий | євангельського | євангельської | євангельського | євангельських |
Давальний | євангельському | євангельській | євангельському | євангельським |
Знахідний | євангельський, євангельського | євангельську | євангельське | євангельські, євангельських |
Орудний | євангельським | євангельською | євангельським | євангельськими |
Місцевий | на/у євангельському, євангельськім | на/у євангельській | на/у євангельському, євангельськім | на/у євангельських |