євангелістка
ЄВАНГЕЛІСТКА, и, ж. Жін. до євангеліст 2. На квартиру влаштували [гумориста] у фанатички-євангелістки (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 84).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | євангелістка | євангелістки |
Родовий | євангелістки | євангелісток |
Давальний | євангелістці | євангелісткам |
Знахідний | євангелістку | євангелісток |
Орудний | євангелісткою | євангелістками |
Місцевий | на/у євангелістці | на/у євангелістках |
Кличний | євангелістко | євангелістки |