єлейний
ЄЛЕЙНИЙ, а, е. 1. рідко. Прикм. до єлей 1. Єлейний податок.
2. перен. Який виражає нещирість, удавану благочестивість, лагідність. З якою насолодою він зараз кинув би просто в очі осоружній бабі Анастасії ці гроші, щоб тільки не бачити пісного її обличчя, щоб не чути її єлейного голосу (Собко, Звич. життя, 1957, 44); Підпирався цей світ панською сваволею, канчуками поміщицьких посіпак та єлейними молитвами про спасіння душ пастирів духовних (Слово про Кобзаря, 1961, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | єлейний | єлейна | єлейне | єлейні |
Родовий | єлейного | єлейної | єлейного | єлейних |
Давальний | єлейному | єлейній | єлейному | єлейним |
Знахідний | єлейний, єлейного | єлейну | єлейне | єлейні, єлейних |
Орудний | єлейним | єлейною | єлейним | єлейними |
Місцевий | на/у єлейному, єлейнім | на/у єлейній | на/у єлейному, єлейнім | на/у єлейних |