єпитрахиль
ЄПИТРАХИЛЬ, -і, ж. Елемент архієрейського та єрейського облачення, мінімально необхідний для священодійства; представляє собою довгий перев'яз, що охоплює шию, сходиться на грудях і спадає додолу; символізує Божественну благодать, тому без єпитрахиля не можна здійснювати жодне богослужіння.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | єпитрахиль | єпитрахилі |
Родовий | єпитрахилі | єпитрахилей |
Давальний | єпитрахилі | єпитрахилям |
Знахідний | єпитрахиль | єпитрахилі |
Орудний | єпитрахиллю | єпитрахилями |
Місцевий | на/у єпитрахилі | на/у єпитрахилях |
Кличний | єпитрахиле | єпитрахилі |