ідіотський
ІДІОТСЬКИЙ, а, е. 1 Такий, як в ідіота (у 1 знач.). В Лашкуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна... (Стельмах, І, 1962, 589); Ідіотське обличчя.
2. розм. Дурний, безглуздий. - Ідіотська задача! Чого вас там вчать! Він з злістю одкинув задачник і піднявся сердитий та збентежений вкрай (Коцюб., II, 1955, 369); А ще більше хотіла б Софія і взагалі не бути ніде похованою, якось обминути їхні ідіотські склепи (Гончар, Таврія, 1952, 132).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ідіотський | ідіотська | ідіотське | ідіотські |
Родовий | ідіотського | ідіотської | ідіотського | ідіотських |
Давальний | ідіотському | ідіотській | ідіотському | ідіотським |
Знахідний | ідіотський, ідіотського | ідіотську | ідіотське | ідіотські, ідіотських |
Орудний | ідіотським | ідіотською | ідіотським | ідіотськими |
Місцевий | на/у ідіотському, ідіотськім | на/у ідіотській | на/у ідіотському, ідіотськім | на/у ідіотських |