ізохронізм
ІЗОХРОНІЗМ, -у, ч. 1. Збіг у часі. 2. Одночасовість, однаковий проміжок часу між двома явищами. 3. Однакова тривалість звучання одиниць мови. 4. Поділ вірша на ритмічні відрізки, рівні між собою за кількістю часу, потрібного для їх читання; за таким принципом побудовані античне віршування, метрика ряду східних поезій.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ізохронізм | ізохронізми |
Родовий | ізохронізму | ізохронізмів |
Давальний | ізохронізмові, ізохронізму | ізохронізмам |
Знахідний | ізохронізм | ізохронізми |
Орудний | ізохронізмом | ізохронізмами |
Місцевий | на/у ізохронізмові | на/у ізохронізмах |
Кличний | ізохронізме | ізохронізми |