іконостас
ІКОНОСТАС, а, ч. Стіна із вставленими в неї іконами, яка в православній церкві відокремлює вівтар від центральної частини. Тихо світяться свічки перед новим, гарним іконостасом (Н.-Лев., I, 1956, 111); З іконостаса видивлявся блідолиций святий з застережливо піднятими двома пальцями (Юхвід, Оля, 1959, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іконостас | іконостаси |
Родовий | іконостаса | іконостасів |
Давальний | іконостасові, іконостасу | іконостасам |
Знахідний | іконостас | іконостаси |
Орудний | іконостасом | іконостасами |
Місцевий | на/у іконостасі | на/у іконостасах |
Кличний | іконостасе | іконостаси |